гидра ссылка Волгоград Шишки марихуана SATIVA & INDICA Бошки Шишки

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Эй, дорогие мои бразды! Сегодня расскажу вам историю про то, как я купил закладки шишки марихуаны и решил отведать кошачий корм, запивая всё это пивом. И да, как вы уже успели догадаться, я - наркоман рэпер, который обожает веселиться и курить всё, что только можно.

Мне как-то стало скучно, и я решил разнообразить свои вечера. Зная, что в моём районе есть надёжный дилер, который обеспечивает меня всем необходимым, включая барбитураты и стаф, я отправился к нему. Кстати, этот парень зовётся Коляном, и он считается одним из самых опытных поставщиков в нашем районе.

Когда я подошёл к Коляну, он уже ждал меня. В его руках был чёрный пакет, из которого торчали мои долгожданные шишки марихуаны. Чтобы не возбуждать подозрений соседей, мы подошли поближе к его старому "курятнику". Колян достал для меня колумбийский сорт, про который ранее я у него заказывал.

Он подмигнул и сказал: "Держи, брат, удачного курения!"

Я передал ему деньги, спрятанные в простом конверте, и быстренько спрятал пакет с шишками в своё карманчик. Уходить было не тороплюсь, ведь надо прокурить своё желанное благо. Мастерски скрутив сигаретку, я покурил и почувствовал витающий запах этого чудесного вещества.

Перед тем, как приступить к главному эксперименту вечера, я решил отведать кошачий корм. И не просто так, а для обеспечения ритмичного сопровождения моего хорошего состояния. Немного странно звучит, да? Но что не сделаешь ради эксперимента!

Таким образом, сидя на своей обшарпанной кухне, я насыпал изумрудистый корм для кошек в маленькую миску, и поблизости поставил бутылку пива. Начав есть этот неземной деликатес, я запивал его глотком пива, наслаждаясь каждым моментом.

Вдруг пришла в голову идея - а не покурить ли мне ещё что-нибудь, чтобы разнообразить вечер? Ведь у меня ещё есть метамфетамин и ice-o-lator. Я не мог пройти мимо таких прекрасных возможностей. Честно говоря, уже начало укладывать, но потом решил, что, может, надо сначала закончить обед.

Итак, я закончил есть кошачий корм и выпил ещё пару банок пива. Справив нужду, я поднялся и направился в свою ванную комнату. Там меня уже ждало маленькое представление с участием героинчика - ещё одного из моих верных друзей, который всегда со мной.

Схватив свои "игрушки", я закрыл дверь, чтобы никто не помешал мне в этот уютный момент. Я достал свой волшебный порошок, насыпал его на чистую зеркальную поверхность раковины и аккуратно разделил на 2 равные линии. Ой, братцы, ну чё я расписываю каждую мою любимую процедуру? Поехали быстрее в итоговую фазу, а то долго тут сидеть, как Кирилл Садов, и ничего не делать!

Кажется, всё уже готово для отличного вечера! Я просто не могу поверить, насколько много задумок у меня в голове. Я прошёл через столько тёмных и опасных переходов, но сейчас, на этом этапе своей жизни, я готов встретить любую западню.

Пусть мои вечера будут сумасшедшими, а дни пролетают, словно черепашки на скорости. И, возможно, в один из таких дней я стану ещё большим рэпером, прославившим свой талант и непревзойдённое чувство стиля. Мир, любовь и курение для всех!